З тих часів відомо, що християнське братство, утворилося в Адамівці в 1600 році.  А храм було зведено в 1691 році. Храм є класичною культовою спорудою галицької школи. Церква одноверха та складається з трьох частин: квадратних бабинця та нави і п'ятикутного вівтаря. У 1827 році церкву відремонтував майстер Кісь, про що свідчить напис на північній стіні зрубу.

Нава більших розмірів та вища за бабинець та вівтар і завершується куполом з хрестом. З правої сторони від головного входу в храм розташована прибудова, яка збільшує площу храму, але погіршує зовнішній вигляд історичної споруди. По всьому периметру храм оперізує піддашшя. Вже досить давно увесь храм було оббито бляхою поверх гонту до самого піддашшя. Автентичним залишилися лише зруби, що знаходяться під піддашшям, там можна побачити як споруджувалися дерев'яні храми в XVII столітті, типи замків кріплення брусів, фігурні випуски вінців.

Старовинна дерев’яна дзвіниця не збереглася, її замінила мурована надбрамна. Над входом надбрамної дзвіниці зберігся надпис з 1867 року. Статус пам'ятки національного значення церква отримала ще за комуністів. Знайти її не легко, храм заховався серед будинків і треба уважно розпізнати прохід до церкви з дороги.