м. Дрогобич. Церква святого Юра. (XVст./1657р.)/(2014).

Львівська обл.

     В Дрогобичі, поблизу старої Солеварні, височить дерев’яна церква святого Юра. Вона велична, вона велика, вона красива, вона збудована без єдиного цвяха. У 1657 році з села Надієве, що знаходиться коло Долини, сюди було перевезено сільську церкву, яку обміняли на сіль, і з її матеріалу добудували цю існуючу, яка знаходилася на цьому місці з XV століття.

В вівтаря старої церкви було зроблено бабинець, а з привезених частин храму зробили новий вівтарь, та розширили наву. Роботи було завершено в 1670 році. Дерев’яна, квадратна в плані, має чотири яруси. Перший ярус має опасання по всьому периметру. Храм завершується трьома великими бароковими куполами покритими гонтом. Бабинець на рівні другого яруса має ще одну галерею. На цьому другому ярусі бабинця знаходиться окрема Введенська каплиця, з окремим входом на другому ярусі.

До каплиці ведуть круті сходи, які знаходяться з лівої сторони головного входу в храм. Там же можна побачити залишки старовинних зовнішніх розписів на стінах. Будівництвом храму керував український будівничий Григорій Тесля з Дрогобича. В середині храму збереглися стінові розписи та ікони з XVII століття, виконані під керівництвом маляра Стефана Маляра. Іконостас дерев’яний виготовлений в 1659 році.

Колони іконостасу прикрашають монументальні різблені виноградні лози. Церква святого Юра архітектурна пам’ятка національного значення, нині є відділом краєзнавчого музею «Дрогобиччина». Храм часто ремонтувався та перебудовувався.  Зокрема це відбувалося в 1678, 1692, 1708, 1711, 1823, 1825, 1833, роках. Але суттєвих змін ці перебудови та ремонти не внесли в сакральну архітектуру храму. Вхід на храмове подвір’я платний, також платне фотографування внутрішнього інтер'єру церкви. За окрему плату можна попасти у Введенську каплицю над бабинцем. Храм святого Юра відносить до числа найкращих пам’яток давньої української сакральної архітектури, які збереглися до наших днів.

При вході на храмове подвір’я височить велика та красива дзвіниця. Зведено її в 1670 році. Дерев’яна, квадратна в плані, має чотири яруси. Перший ярус має опасання по всьому периметру. Третій ярус прикрашений чотиригранною галереєю, а навколо четвертого ярусу розташована восьмигранна галерея. Завершення дзвіниці - бароковий купол покритий гонтом. Величні розміри дзвіниці говорять про те, що вона використовувалася і як оборонна вежа. Дзвіниця була перебудована в 1678 та 1711 роках, але ці перебудови не внесли суттєвих змін в архітектуру пам’ятки. Увесь храмовий комплекс було реставровано в 1974-1975 роках архітекторами І.Р. Могитичем та Б.Я. Кіндзельським.

ДРОГОБИЧ.

      Дрого́бич - обласного підпорядкування, друге за населенням місто у Львівської області, адміністративний центр Дрогобицького району (в який не входить). Місто було засноване наприкінці XI століття. У 1340 році староства Перемишльської землі Руського воєводства Королівства Польського, згодом Речі Посполитої Обох Народів. З 15 століття місто відоме у Європі як солеварний центр. Після Першого поділу Польщі Дрогобич відійшов до Австро-Угорської імперії.. В середині XIX століття найбільший у Європі нафтовий центр. В 1939 році за Пактом Молотова - Ріббентропа року відійшов до Совєтського Союза. В місті народилися Юрій Дрогобич, Бруно Шульц.