Та правдиву історію появи церкви в 1864 році розповів староста церкви. За його словами храм був колись дерев’яним костелом і знаходився в селі де проживали поляки поблизу Турки. Та в 1864 році, був розібраний та перенесений в Рибник, де його зібрали на пагорбі. В будівництві храму не використовувалися цвяхи, тому розібрати і зібрати храм не було складною справою.

Так храм і стоїть вже майже 150 років (буде в 2014 році) на цьому місці. В 1908 році поблизу церкви звели дерев'яну дзвіницю. Споруда дводільна, безверха. Зведено церкву на кам'яному фундаменті. До вівтарної частини з лівої сторони прибудовано різницю, а з правої котельню. Церква має два входи. На фасаді з боку основного входу у верхній частині знаходиться велике зображення Вознесення.

Храм вінчають три невеликі куполи на двосхильному даху, які умовно ділять храм на бабинець, наву, та вівтар. Вівтар має дещо нижчий дах. Зовнішні архітектурні форми не звичні для православних храмів, а скоріше нагадують католицький храм, тому з великою долею вірогідності можна припустити, що це справді раніше був костел. Церква по всьому периметру оперізує піддашшям.У 1891 році був збудований новий іконостас і розписано стіни в церкві. Після останнього ремонту стіни будівлі повністю покрили пластиковими рейками, поверх вертикально шальованих дощок з лиштвами. Вікна замінили на пластикові. Тому на жаль автентичність храму втрачено. Ще раніше, до появи церкви Вознесіння Господнього, на цьому місці спочатку був монастир, а потім стояла давня дерев’яна церква, яка розвалилася до 1864 року.